Ультрафіолетове випромінювання (УФ) охоплює смугу електромагнітного спектра з довжиною хвилі від 10 нм до 400 нм, коротше, ніж у видимого світла, але довше, ніж рентгеніське випромінювання. УФ-випромінювання присутня в сонячному світлі і становить близько 10% від загального потоку світла від Сонця. Джерелами ультрафіолету також можуть бути електричниі дуги та спеціалізовані лампи, такими як лампи з парами ртуті, лампи для засмаги та чорні вогні (лампи Вуда). Хоча довгохвильовий ультрафіолет не вважається іонізуючим випромінюванням, оскільки його фотони не мають енергії для іонізації атомів, він може викликати хімічні реакції або флуоресцію багатьох речовин. Отже, хімічні та біологічні ефекти УФ більше, ніж прості нагрівальні ефекти, і багато практичних застосувань УФ-випромінювання випливають з його взаємодії з органічними молекулами. Засмага та сонячні опіки є звичними ефектами